Клімат

Клімат території Верховинського району як і всіх гірських районів Карпат є помірно-континентальним і характеризується надмірним зволоженням і досить великим запасом тепла. Формується він під дією трьох основних факторів: географічного положення, циркуляції атмосфери та рельєфу. Річна сума сонячної радіації для району складає 102 ккал. на 1 см. кв. Характер атмосферної циркуляції в районі, як і в цілому в Карпатах залежить від положення району відносно азорського, ісландського і сибірського центрів активності атмосфери і переважаючого західного переносу повітряних мас в середній частині тропосфери. Тут переважають вологі (в 60 % випадків) вологі західні полярно-морські повітряні маси. В 25% випадків над територією району знаходяться достатньо сухі полярно-континентальні сибірські повітряні маси, які зазвичай зимою холодні а влітку сухі. В 8% річних випадків спостерігається тропічне (азорське) і в 7% - арктичне повітря.

Але все ж важливим кліматоутворюючим фактором Верховинщини є рельєф. Клімат різних місцевостей залежить від висоти їх над рівнем моря., експозації схилів і різних форм рельєфу. В селищі Верховина (абсолютна висота 620-640 м. над рівнем моря) середньорічна температура дорівнює 5 С, середня температура найтеплішого місяця  - липня +16 С, а самого холодного – січня  -6 С. Для середніх висот (1429м. над рівнем моря) середньорічна температура дорівнює +3 С, середня теппература липня  +12 С, січня  -7 С. Повітряна ізотерма 0 С проходить по високогірних ландшафтах, які розташовані вище 1850 метрів над рівнем моря. Середньорічна температура на вершинах карпатських “двохтисячників” очевидно в межах -2  -4 С.
Вертикальний температурний градієнт в Карпатах (зміна температури повітря на 1000 м.) для південно-західних схилів – 8 С, для східних – 5 С.

На клімат району впливає не тільки абсолютна висота і експозиція схилів, але й форма самої поверхні. Витягнуті в південно-східному напрямі хребти є перепоною на шляху руху повітряних мас. При перевалюванні холодного повітря з північного сходу спостерігаються фенові явища, які сприяють підвищенню температури в міжгірних котловинах.

Рельєф є основним фактором, який впливає на розприділення атмосферних опадів в районі. Збільшення опадів з висотою проходить стрибкоподібно. Південно-західні схили одержують вологи значно більше ніж північно-східні. Крім того приріст опадів на кожні 100 метрів підняття складає 11% від кількості опадів на висоті 300 метрів. Найбільш дощовими є літні місяці (особливо червень – липень) на які приходиться від 33 до 44 %% річної кількості опадів. Максимальну кількість вологи одержує високогір’я головного хребта Чорногори. – більше 1400 мм. на рік, мінімальну – міжгірні котловини 720-740 мм. на рік.

В Чорногорі літо коротке, холодне і дощове. На відміну від міжгірних котловин, де зосереджені більшість населених пунктів дощі тут не інтенсивні, але затяжні. Майже щоліта на висотах вище 1850 метрів випадає сніг і утримується на грунті по декілька діб.
Весна в горах на висотах 600-800 метрів наступає всередині березня і триває до кінця червня. Літо дощове (особливо його перша половина), опади випадають головним чином проливними дощами, нерідко з грозами. В високогір’ї  -  грози з градом. Встановлено, що в теплу пору року  випадає біля 80 % річної суми опадів.

На початку серпня зазвичай встановлюється суха погода, але в середині місяця вже наявні перші ознаки осені – холодні ранкові тумани, а в остаенніх числах серпня в Чорногорі випадає перший сніг. Гуцули кажуть: “В Чорні гори зима впала”, але згодом сніг тане і стабільний сніговий покрив в високогір’ї встановлюється тільки по Покрові – в кінці жовтня. Осінь в міжгірних котловинах починається в кінці серпня. З її настанням спостерігається часте вторгнення на територію району теплих повітряних мас з півдня і південного сходу, тому більша частина осені тепла і суха.

В першій половині грудня тут з’являється сніжний покрив і затримується інколи до середини березня, хоча протягом зими він є нестабільним. Висота снігового покриву досягає  в середньому10-15 см., хоча в деякі зими буває і по 40-50 см. Морози в Верховині рідко коли перевищують 20-ти градусну позначку, хоча за останні два десятиріччя ртутний стовпчик термометра інколи опускався і до -33 С. Зима в високогір’ї набагато суворіша. Тут тріскучі морози в 25-30 градусів супроводжуються ураганними вітрами, швидкість яких на гребенях хребтів може досягати 35-40 метрів за секунду. Саме ці західні вітри в Чорногорі надувають в прикарпатські цирки і кари велику кількість снігу, що завжди створює підвищену лавинну небезпеку. В суворі зими в цих цирках глибина сніжного покриву досягає 30-40 метрів, і саме в цих місцях він інколи не встигає розтанути впродовж літа, залишаючись на слідуючу зиму.