Здається яка може бути небезпека серед літа та ще й в покритих лісами і шовковистими травами схилах? Найбільшу небезпеку представляє собою високогір’я. Тут є небезпека попасти в грозу під ураганний вітер швидкістю до 40-45 м/сек. нерідко з сніжною крупою або мокрим снігом серед літа...
Зима чи не кращий час для відпочинку, але це й період підвищеного ризику та травматизму. Сніг, лід, вітри та морози роблять будь-який відпочинок небезпечним для здоров’я та життя. Особливо це стосується тих, хто подорожуватиме з наплічниками на лижах через засніжені гірські крутосхили, підніматиметься на високі карпатські вершини...
В місцях масового відпочинку і на гірськолижних трасах лижники повинні забезпечувати взаємну безпеку. Для цього потрібно строго дотримуватись наступних правил поведінки на трасах...
Шановні друзі! Ми вітаємо Ваше бажання здійснити сходження на найвищу вершину Українських Карпат і всієї України — гору Говерлу, висота якої складає 2061м. над рівнем моря. Одночасно хочемо зауважити, що Говерла хоч і не є технічно складною вершиною, але її підкорення під силу далеко не кожному....
Вам пропонуються адреси та телефони карпатських рятувальників, які всіціло як і ви за розвиток самодіяльного спортивного туризму в горах. Ці гори до речі є їхньою домівкою. Служба не є прототипом КРУ, податкової інспекції чи міліції і серед її працівників ви знайдете однодумців, друзів і помічників. Будемо вдячні, якщо ви перед виходом в гори повідомите нас про свій маршрут і строки подорожі і ще більше раді будемо, якщо ви звернетесь до нас за консультаційною допомогою.....
26 березня по полудні в селищі Воловець що на Закарпатті родина, сусіди, друзі та колеги провели в останню путь гірського рятувальника Василя Івановича Вербищука.
Василь Іванович загинув в лавині на хребті полонина Боржава при рятуванні туристів.....
Декілька днів назад гірські рятувальники знайшли тіло туриста з міста Кіровограда, який 11 листопада минулого року в одиночку вирушив до вершини Говерли і не повернувся.
Стихія, що пронеслася над Карпатами протягом минулого тижня крім того, що принесла Верховинщині колосальні збитки дорожній інфраструктурі( дороги та мости) та людям (зсуви грунту, затоплення та руйнування) забрала два юних життя - вісімнадцятирічної Олі та десятирічного Михайлика Максимюків.
Минулого тижня ЗМІ передали повідомлення про НС, в яку потрапила група туристів з Чехії. Що ж сталося насправді? Деталі описує безпосередній учасник подій, керівник пошуково-рятувальних робіт, командир Верховинського гірського пошуково-рятувального взводу Василь Кобилюк.
Цей випадок майже повторює всі попередні, що трагічно закінчились в зимовій Чорногорі. Виняток полягає тільки в тому, що цього разу загинув не просто турист, а молодий хлопець, який свій досвід оцінив так високо, що взявся супроводжувати в горах іноземних туристів....
Напередодні 18 січня молодий Білоруський спортсмен, боксер, майстер спорту, член Національної збірної Білорусі і що цікаво з таким же ім’ям – Кирил Маркевич пропав в горах відлучившись пофотографувати пейзажі зі спортбази „Заросляк”, де його команда проходила учбово-тренувальний збір.
Цього разу 4 березня о 14 год. 33 хвилини черговий рятувальник Верховинського пошуково-рятувального пункту одержав на свій мобільник повідомлення наступного змісту: „Ми спускаємось з Кукула одним з потоків, що веде до КПП (Заросляка), сніг по груди...
Раптово позаду, почувши несподіваний крик Григорія, рвучко повернувся і побачив як той завмер на місці. За долю секунди той підняв ногу і з під осіннього листя біля ступні товариша клацнув страшний капкан поставлений на хижого звіра.
Наталія Гаук додзвонившись до командира Верховинського рятувального підрозділу благала, просила врятувати її чоловіка. Група молодих киян попала в екстремальні погодні умови на найвищому щиті України – в Чорногорі.
Компанія молодих хлопців з гірського села Красник вирішили в неділю ввечері 17 квітня з’їдити до сусіднього села. Там посиділи в барі і о другій ночі сіли в автомобіль щоб повернутися додому. Маленька „Волинянка” вмістила сімох.
Знову смерть в Чорногорі. На цей раз в Верховинському районі. Жителі причорногірських сіл ще не забули трагедію зі студентом з Луцька Віталієм Киричуком, який загинув три роки назад на другій по висоті вершині Карпат – Бребенескулі (2036м.), як легендарна Чорногора забрала нове життя, таке ж юне, сповнене мрій, сил і енергії.
Не дивлячись на прогнози старожилів про теплу зиму вона виявилась досить суворою та сніжною по зрівнянню з попередніми роками. Напрочуд холодним видався і лютий місяць. 19 числа ртутний стовпчик термометра високо в горах опускався до відмітки – 27 градусів за Цельсієм.
Група молодиків вирішила „прогулятися” на Петрос (2020м) –четверту по висоті гору Карпат і один з найскладніших карпатських двотисячників. Не маючи відповідної підготовки, досвіду зимових сходжень, зимового спорядження група проігнорувавши заборону чергового Говерлянського аварійно-рятувального пункту вирушила з Лазіщини до вершини гори Петрос в кількості 14 чол. І не дивною для рятувальників була звістка, що двоє молодих хлопців пропали на схилах гори.
Не думав мабуть Віталій Киричук – студент V-го курсу Волинського держуніверситету, - що день 8-го листопада 2000 року, що зранку видався ясним і сонячним, буде останнім в його житті.
Молодий (21 рік), енергійний турист з Луцька саме в цей день вирішив помірятися своїми силами з славнозвісною, овіяною легендами і страшними переказами Чорногорою, де здавна витав дух наших далеких предків. За день до цього йому вдалося вийшовши з дизель-потяга в закарпатському селі Лазещина підійти до підніжжя Говерли, відвідати Прутські водоспади і через гору Брецкул перевалити на полонину Пожижевська, де на метеорологічній станції влаштуватися на нічліг.
Наступного дня о дев’ятій годині пять хвилин він вирушив по середній стежці до Несамовитого озера. Що було далі – точно знає тільки Бог.
„Низькорослі” порівняно з гірськими системами-грандами світу Карпати у декого з туристів викликають поблажливо-гоноровий настрій. Однак незапаморочливі висоти, доступність і простота Українських Карпат оманливі, як міраж оази в полуденній пустелі. Ще свіжі в памяті трагічні загибелі київських школярів на горі Хом’як, коломийських – на Говерлі, поляка – на Пожижевській. Десятки інших – самовпевнених або не обережних – до життя повернули місцеві рятувальники. Про надзвичайний випадок, що стався недавно з польським астрономом Янушем Зуковським, кореспонденту „України молодої” розповів виконуючий обовязки начальника Верховинського контрольно-рятувального загону, кандидат у майстри спорту Василь Кобилюк.
